Булава

В країні розродилася війна.

В Кремлі сидить її чумний кумир.

Це історично. Та ніхто не зна,

Чому назвали бійню – «Руський мир».

Вертаються скалічені бійці.

Везуть «двохсоті» до землі лягти.

Сліпа Держава йде на манівці…

І дужим понадломлені хребти…

Шкребе копійку зраджений народ:

На армію, на одяг, на пальне…

Та звісно дам і я, бо патріот.

А хтось на полонених спекульне…

Чи злиже ситну піну з рюкзака,

Купивши «Бентлі». Де їм до вини?

Ми знову схоронили козака.

Ідуть на небо сотнями сини.

Летять у вирій душі. До живих

Із півночі повзе мокші орда.

У нас одне найбільше серед лих –

Дай дурню булаву – спіткне біда.

                                               28.12.17р.