Пошили біле чорними нитками.
Не прижилося. Неугодне Богу.
Лишило у душі глибокі шрами
На до і після зломлену дорогу.
До надвечір’я ще не били дзвони,
Омило хмари красною зорею.
Ішли на Київ москалів загони…
Святою українською землею.
Всі полягли. І первістки від роду.
Ридає мати, виє, сатаніє…
Від віку кров ллємо ми за свободу.
Тому і небо наше багряніє.
11.12.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар