Пацифістський триптих

І

Світлина – радісне дитинство.

Мене ще не торкнувся гріх.

Ні меркантильності, не втіх,

Ані підлоти, ані свинства.

Все чітко визначене днями –

Там у «чомучках» я тону

І на мої оті, – чому?

Є вичерпні одвіти мами.

ІІ

Гарматний залп. Урвалась тиша –

Метнулись тіні по землі.

Спаси і примири, Всевишній!

Та небо губиться в імлі…

Дорослі ігри то – жорстокість.

Скількох уже спіткала смерть…

Чому зросли ми косоокі

І злобою забиті вщерть?

Пропали радощі дитячі?

І той безпосередній сміх…

Розумні стали, та незрячі

Взяли на душу вбивства гріх.

ІІІ

Життя складне. У радощах і муках

Народжується немовля на світ.

…Іде війна. Не здійснено політ.

Пекучий біль. На жінці чорна хустка…

Одні стають за правду, рвуть кайдани

Виборюючи кращого життя –

Героями ідуть у небуття.

Они – грішми пакують чемодани.

Серед убивств і розкоші валіз

Чи коштує війна дитячих сліз?

                                           13.12.17р.