Ранкове повітря наповнює груди.
Тихо сніги на морозі хрустять –
Це догорає за вікнами грудень.
У метушінні чекаємо свят.
Линуть останні: хіти, нагороди,
Люмінесценція... (Все без вини).
Хтось переходить із хліба на воду,
Дехто уже не поверне з війни.
Свято сьогодні – цинічно-байдуже.
Згине до завтра феєрії шик.
Совісті нам не позбутися, друже,
Та чи почують у світі мій крик?
27.12.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар