Закохані очі

Закохані очі

Я потопав. А поруч не було

Піщаних берегів. І апріорі,

Що не вода лякала, а тепло,

Твоїх очей. Тону в них, що у морі.

Мене безодня з розуму звела,

Лишила тверді, ґрунту, під ногами.

Та доля дарувала два крила –

Які несуть і досі над роками.

                                         31.07.17р.