Поезія то є дорога зваби,
Більмо в очах у римача – нахаби.
Не графоману посеред зірок
Вручає Ліра мудрості вінок.
Всуціль і всюди процвітає рима:
«Любити – пити», або: «кров – любов»,
Вицокує у неї за плечима
Пегас безкрилий, чахлий, без підков…
Якщо прорвешся із поруки кола –
Піїти оживляються довкола.
Та не буває лиха без добра:
Куди нахабі до твого пера!
12.08.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар