Пам’яті Голікова Олександра

                 (чорний полковник

                 Крим «Лиса бухта»)

Іще пару хвилин і настане – учора.

Лише вогнища спалахи б’ють.

Кара-даг воду п’є почорнілого моря

Відкриваючи нового суть.

То давай помовчим, не повернеш уже

Цього літа на крилах чайок

Серпень зорі кидає тобі на плече…

І сумніше стає від думок.

Знову рік розведе нас на тисячі миль…

Сколихнуться небесні сади.

Повернусь лише я. В тихім шепоті хвиль

Чи у вітрі до мене йдеш ти.

І так сумно мені, не повернеш уже

Того літа на крилах чайок

Знову серпень кидає мені на плече

Тихі зорі та смуток думок.

                                            12.08.17р.