Повицвітали мої сни.
Замулене усе роками.
Он дід Іван йде за волами…
І це я бачу щовесни:
Пирій, город і клаптик печі,
І тато, що бере на плечі
Мене, і плаче дощ рясний…
Вже котрий рік я марю снами
Лише у них лечу до мами…
Чекаю нової весни.
29.07.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар