Творча апатія

Ніхто тебе не запряже у воза,       

Якщо ярма не покладеш на плечі.           

Та іноді життя дістала проза,

В поезію далеко ще до втечі.

Куйовдишся до ранку на папері

Слова зіграли творчі негаразди.

А йти куди? Коли закриті двері.

Тобі здається, що таке назавжди.

Світогляду холодні батареї,

Позицію душі – ату чіпати.

Сумне чекання нової ідеї,

Яка тебе чатує коло хати.

Таке буває: дні осиротілі

Сплітаються віночками бажання.

Коли душа сумує ген у тілі

Вбирайте краплі мудрості мовчання.                                                                                            16.07.17р.