Горобина ніч

А на Купала папороть цвіте,

Русалки ходять у нічній долині…

Колись бабуся мовила про те,

Які химерні «ночі горобині».

Навколо хати блискавки снують 

Видмухуючи правду слів громами.

А ми до купи збилися у кут,

Де витканий рушник над образами.

Слова бабусі оплітає тінь,

Яка повзе при громовиць повторі…

Сердито вітер завива у тин,

Таке воно точилося на дворі.

Ранкове сонце знову наведе

Свої порядки у селі охоче.

Роки минають. І поділись де?

Страшні та довгі «горобині ночі».

                                              02.07.17р.