Чому?

Чому?

Накалатаю чаю, хай стоїть.

Коли гарячий, то нема натхнення.

Цукерок «Тузик» є у мене жменя

і… неба, хоч не мирного, блакить.

Шукає вечір з ким напосошок.

Йому потрібен, певно, співрозмовець.

Реве сигнал сирени в гучномовець,

а я думками лину між зірок.

Цей дивний спорт на ймення: хто кого –

поцілив першим, все – ти переможець!

В неволі за Дунаєм запорожець,

на Колимі ж сприймають за свого.

Спитаю в перехожого годину.

Чому, як українець – не людина?

Як малорос, – то парубок ого!

03.03.24р.