Агасферизм
Приречений на муки жити вічно
він і донині гріх тяжкий несе
хоч бганками пронизане лице,
хіба важливо в травні чи у січні,
чи сніг, чи дощ стікає, як сльоза
гуляє вітер, чи гримить гроза…
у цьому, певно, наша вся трагічність
нести свою біду за краєвид:
іти, брести, повзти, як вічний ж*и* д…
й на землю повертатися циклічно.
06.10.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар