Осіннє
Візьму за наречену осінь,
за дружбу дощ нехай іде.
Чомусь не сумно мені зовсім
у днях, де листячко руде.
Ну чім, скажіть, не наречений?
У тиші кинутих алей,
де тільки лавочки зелені
й туман лікує, мов єлей.
Хіба ж багато треба людям
подалі від шумливих площ?
Вдихнути лиш на повні груди,
де тільки осінь, ти і дощ.
18.10.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар