Переможемо
Тихими переливами, дзвонами зорі́
заспівала пісню квітневу Десна.
Небо ще холодне й скупе, але десь в горі
вперше чорногузи клекочуть. Весна
цього року воєнна ні сну, ні спокою…
птахи ледь взнають місцевість згорілу.
Попелища сіл. Кружляючи над рікою
шукають вони хатину вцілілу,
бо принесли найцінніше – немовляточко –
дарунок неба народу нашому,
щастя омріяне у вцілілу хаточку…
У Бога не буває по іншому.
Нічогісінько, люди, відбудуємо на славу
і гнізда свої, і нашу, превелику Державу.
Шануймося!
01.10.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар