Ще яблука у батьківськім саду
обтяжують уже безлисті віти
це найсмачніші яблука у світі…
Але по них лише у снах іду.
Як хочеться зірвати хоч одне.
Дотягуюсь рукою та несила.
Гілля ламаю, мов пташата крила,
а темна ніч плодів не віддає.
Віддай! Прошу! Дитинства це плоди!
Я знаю кожне, яблучко на гілці!
І тільки вітер грає на сопілці…
Й дісталися не можу я мети.
03.11.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар