Хто вас, галактик зернятка,
в небі нічному посіяв?
Цяточка, цяточка, цятка…
Мов зорепадів завія.
Чуєте голос предтечі?
Світло пощезло із вікон.
Дивно сьогодні Святвечір
рясно устелений снігом.
Йде коляда до порогу,
сіє на долю, на щастя…
Небо народжує Бога,
людям дарує – причастя.
І таємниці опону
трішки відкриє нам легіт…
Душу звільняють з полону –
ночі безмежні, як всесвіт.
17.11.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар