Нічна поезія наповнена коханням,
цілунками і світлом ліхтарів…
Ніхто не знає вперше, чи востаннє
тобі лунає її ніжний спів.
Угледівши у місячному сяйві
дві зірочки закоханих очей
і коси неприборкано-русяві
спадаючі каскадом до плечей…
Ти розумієш, серце не залізне
пульсує кров у жилах і біжить.
І перед часом відступати пізно,
як наступає довгождана мить.
Коротка ніч оспівана поетом,
прикрашена у рими і слова,
хай сяє для закоханих сонетом
і після дня щоночі ожива…
08.04.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар