Світлої пам’яті

Світлої пам’яті

            світлої людини,

                бджілки мови –

                     Арсенич-Баран Ганни Василівни

Зорею у холодні роси,

у ще незорані поля,

де перших квітів суголосся

леліє на зорі земля…

 

Пішла душа у шлях небесний,

осиротивши рідний дім.

Хай світлі спогади не скреснуть

і пам'ять не устеле дим.

 

Так! Першородним було – слово

і першогрішним, і святим…

Ви все життя були готові

край світу слідувать за ним.

 

Спочиньте з миром, Берегине,

Вам світла пам'ять на землі.

Як важко втратити людину,

коли вернулись журавлі.

(Царство Вам небесне, Ганно Василівно.)

02.04.21р.