Січе обличчя скаменілий дощ.
Птахи сховались поміж віт у хащі.
Чи кинув нас Господь на призволяще?
…Несуть колеса до центральних площ.
Дивися транспорт їде до села –
То – «Злий Віщун»* себе питає, хто Я?
Приймай, земля, двохсотого Героя.
Вросла у душі людям омела
І допиває дух, і плоть до дна.
Налиті кров’ю очі у тирана.
Розірвемо ненависні кайдани,
Бо Україна нам дана одна!
І засіяє сонце. І мене
Ніщо уже не зможе засмутити,
Бо козаками підростають діти…
Хай їх «любов» московська омине.
03.11.19р.
*Злий віщун – транспорт, що
перевозить загиблих воїнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар