Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.
Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет
Моє серце тобою зігріте.
Не турбує ніщо на землі.
Всі печалі поснули до ранку.
Тільки місяць сіяє в імлі
Та чекає зі мною світанку.
01.11.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар