(пародія)
(Все більш розходимось,
як в небі – літаки,
Як два автомобілі – на дорозі.
Твоє життя – в реальності, у прозі,
Моє – в поезії, за хмарами таки.)
Як два автомобілі – на дорозі.
Твоє життя – в реальності, у прозі,
Моє – в поезії, за хмарами таки.)
Ярослав Чорногуз
У небі літаки ішли ногами,
Автомобілі по дорозі теж.
Життя у прозі по-за грою меж,
А у поезії – покисло за
горами.
Від самоти тиняюся кутами.
Все далі розійшлись від точки
«G»
Пісні і вірші стали щось –
пісні.
Насвистують із молодості гами…
Ще пеститься помежи двох
крижин,
Що тріснули і труться ніби
люди.
Чи буде що у них, а чи не
буде?
Але на те є тисячі причин.
Всі друзі полякались
навкруги.
О, вільні думи Француа де
Сада.
Саме вони ведуть мене до
саду,
А там круги, круги, круги,
круги…
10.11.18р.
Немає коментарів:
Дописати коментар