Крик душі

Стою край неба осторонь од люду,

І серце виривається з грудей!

У світі я, чи світ в мені – приблуда,

Бо соромно дивитись на людей.

Із ніг до голови вже оповитий

Усі усе здають за «бариші»!

З душею тяжко, з нею треба жити.

Наскільки в світі легше без душі.

                                          29.06.17р.