* * *

Воно то так, і сонце ніби світить,

І зелень ще не зникла на віки.

Батьків вбивають – сиротіють діти

Дітей уб’ють – у розпачі батьки.

Порочне коло! Нинішня епоха,

Нічим не краща за пройдешній вік.

Бо краплі крові крапають потрохи

І убивати – не великий гріх.

Війна, війна, твої криваві ріки

У океан злилися на землі!

І по тобі лишаються: каліки,

Руїни храмів, душі у імлі.

                                     28.06.17р.