* * *

       (навіяне поезією Віктора Кучерука)

Пробач мені той перший поцілунок,

Який зірвався вітром на зорі

Бо досі обпікає губи трунок,

Як матіола квітне у дворі.

Чи місяць розкидає зорі в небі

Твоїй допомагає ворожбі.

Не клич мене, прошу тебе, не треба!

Мені так добре у моїй журбі.

                                                30.06.17р.