А, як же там де стін нема й будинків,
а душі біля Бога, як же там?
Ти думаєш частіше наодинці,
коли приходиш у старенький храм.
Поставиш свічку, хай собі заплаче,
зітреш з ікони чи сльозу, чи пил
й минає все життя твоє неначе…
а ти молись, допоки стачить сил.
Ми всі у Бога бранці та обранці
шукаємо своє спасіння в нім.
Сьогодні сонце заглянуло вранці
у мій маленький, але гожий дім.
Щасти Вам всім!
24.07.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар