А на Парнасі
Знімаю перед Музою кашкет,
доземно б’ю чолом їй віншування,
сьогодні кожен другий в нас поет,
як не поет, то майстер віршування.
А мій Пегас комизиться – лошак,
горбаті рими вибива копитом,
що напишу не те йому й не так,
сную серед поетів паразитом.
У Ліри третій день ПееМеСе
боюсь до рук перо з чорнилом брати,
ні вірші не даються, ні есе,
слова чомусь, мов баранці кошлаті.
Талантами наситився Парнас,
а наш народ на хист завжди багатий:
«Куди бездара сунешся до нас?
Бери лопату, йди бетон мішати».
08.06.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар