Після обстрілу
…і стало тихо. Так минула ніч.
Хвости комет сприймаю за ракети.
Лети, мій друже вітру, навсібіч
допоки ще розмиті силуети,
допоки сонце променем своїм
нам не відкрило все жахіття ночі
і стелиться густим туманом дим
й душа із тіла відлетіти хоче.
Хай буде день. О, Господи, єси…
даруй нам людям нерозумним розум
і поки ми при пам’яті спроси,
бо прийде час і ми у тебе спросим.
04.06.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар