Як тихо плаття падало до ніг
і порівняти навіть з чим не знаю,
немов лапатий, невагомий сніг,
що замітає колії трамвая
і відсікає нам шляхи назад,
хмеліє вечір у зірок багатті…
у біле одягався вертоград
й тихесенько до ніг спадало плаття…
13.03.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар