І буде мир
Яка незвична тиша, аж дзумить.
Травневий день у вишитій сорочці.
Дими війни розвіялись. Блакить.
Без остраху багряне сходить сонце.
А, як співають збуджено птахи.
Розтала вічність в їхнім суголоссі.
На вишні цвіт, на трави, на дахи…
Мов благодать спадають перші роси.
І днішає далекий небосхил.
Господь іде погледіти на вруна…
Далекий грім старається: щосил
настроює дощу сріблясті струни
–
це мир настав.
10.05.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар