* * *

 

* * *

Весна якої не було.

 

Як непомітно все відквітло

де сонця захлиналось світло

та зранку сивіло зело

 

від обстрілу російських «градів»,

здається, світ до краю чадів

й заточувала смерть жало.

 

Шукаючи в підвалах прихист

нарід благав про вищу милість.

Та мінами плювало зло.

 

І плоть лишали спішно душі,

шукали Бога відчайдушно

й весни якої не було.

26.05.22р.