Не спішіть!
Дай-но косу
розплету тобі.
Дзюркотять у спеку
водограї.
Двадцять три
години у добі
шістдесят
хвилин не вистачає.
Звідси метушіння
у людей
вічні: поспіх, біготня,
ревіння…
Та ніхто ніколи
і ніде
в заметні ще не
знайшов спасіння.
Не біжи,
спинися, сядь окрай.
Чуєш в тиші, як
дзумлять хвилини?
Дзиґарі зупиняться
нехай.
Час всього лиш
окрик журавлиний.
22.05.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар