Зажурилася зоря
на два береги.
Нема нині кобзаря –
тільки вороги.
Облітає при воді
із калини цвіт,
гинуть хлопці молоді
у розквіті літ.
Генде ворон закричить,
зареве Дніпро,
посивіє мати вмить
і згадає про…
Стріне воїна домівка,
дзвони в церкві б’ють.
Діти проведуть і жінка
ув останню путь.
21.02.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар