Сніг сирий. Сіріє ранок
і стікає по вікну.
Це зима нам наостанок
відкриває таїну:
що їй буде журно в світі,
як дерева розцвітуть:
«Спокою немає в літі…»
от і хниче вона тут.
А яке мені є діло
до фальшивих її сліз?
І чомусь так закортіло
соку свіжого з беріз.
Хочеться кульбабок в полі,
громовиці в небесах
й зріти в чистім видноколі
райдуги барвистий стяг.
20.02.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар