Дійшли до ручки

Раніше у небо дивився і мріяв про зорі

Думками радів, що людина сягла висоти,

Й лежав на землі у розбитім війною соборі,

У нім і ховався від мряки життя і сльоти.

Роки пролетіли на крилах швидкого Ікару.

Собор відновили, віряни до храму пішли.

Міленіум зніс із небес непокірливим кару,

Країну шматують убивці – двоглаві орли.

А ще натворили біди всенародні сновиди,

Держава погрузла у злиднях, війні та зелі.

І правляча каста для мене довіку огидна,

Бо руки свої простягла до святої землі.

15.01.20р.