Мій Гуру (або реаліті шоу)

Ток-шоу сумні і веселі

Без них Україні ніяк.

Портрет «присобачу»* на стелі,

Бо «гуру» у мене ніштяк.

Погожими, літніми днями

На себе біди не на клич.

Буває в пустелі цунамі

Й знайомі у нових облич…

Здається усе продається

І Слава, і Гордість, і Честь…

Коли через вінця проллється

То буде не: «Пане», а «Єсть!»

Пломбір, ковбаса по 2.20…

У горлі застряли моїм.

Харе* у лайні колупаться

Не борщ, нині, – щі попоїм…

Повішу мовчки я – фурин,

Хай відганяє злих тварин.

                                    14.07.19р.

*Присобачу – приб’ю, прикріплю;

 Харе – хватить, досить.