Чи змиє дощ у цьому світі зло?
Ніхто не знає. Те
відоме Богу.
Та злива рясно залива
дорогу…
Здається, що
добро перемогло.
Чи здує вітер на
землі печаль?
І засіяє посмішка
дитини,
У штормі не
загине бригантина…
Того ніхто не відає,
на жаль.
Чи зможемо
перебороти біль,
Який вбиває віру,
а не втому
І Духу поклонитися
Святому…
Бо людяність –
найвища наша ціль.
26.07.18р.
Немає коментарів:
Дописати коментар