Життєпис

І

Замерло все, листок не шерхотить.

Воліє день умовчати печалі…

У чорнім небі наступає мить –

Грімниця б’є посеред хмар вуалі.

Як блиснула! Ясніше за життя.

Змішався спогад у сльозі та зливі…

В калюжі вигопцьовує дитя,

Негодою омите, та щасливе.

ІІ

Зриває вітер мокрі абрикоси.

У серці пам'ять викликає щем.

Колись і я було в садочку босим

Літав на крилах разом із дощем.

                                            18.07.18р.