Героям майдану

Нігті зривали й бруківку з Хрещатого яру.

А кулі, поспішно гасили гарячі серця.

Ізнову майдан показав, що – народ не отара.

І громоподібно литаври просили отця: –

«О, Господі Боже!, храни невпокорених воїв!,

(Не можна спинити людину, що йде до мети).

Прощали, й прощались, несли убієнних героїв –

Щитами прикрившись, поклавши на їхні щити.

Їм Вічним вогнем – на майдані палаючі шини,

Салютом у небо – Герої ніколи не вмруть!

Простіть, і прощайте найкращі сини України.

Небесною сотнею ляже до Бога ваш путь.

                                                                22.02.18р.