Ранкове сонце

Ранкове сонце допиває ніч…

Сніги рум’яні красять видноколи.

На серці пречудово, як ніколи,

Ні сумнівів нема, ні протиріч…

Здавалося – зима – і, звісна річ,

Не пелюстками сипле матіоли.

Легенький пух роздмухує довкола,

Сама стоїть, милується узбіч.

                                       13.02.18р. 

(Картинка: Тетяна Кучмій. Взято із інтернету.)