Тіні осінньої ночі

Завили щойно у саду нічні примари.

І над землею загуло, нагнало хмари.

І дощ застукав у вікно, та підвіконня,

Сльозами осені вмивається безсоння.

Схиляю зранені думки, і на папері,

Нічна стихія ожила, і б’є у двері.

Не бачу шабашу кінця цієї ночі,

Бо не кінчається сльота у поторочі…

                                                        07.10.17р.