«Культурний» відпочинок

Усілися із кумом на рокиту.

Росу з отави сонечко злизало.

Дістали склянки дві та оковиту,

Гурка, хлібину і ,звичайно, – сало.

Дозріли швидко помисли барвисті,

Під настрій і життя защебетало…

Ну, ми на «душу» прийняли по двісті,

І відчуваємо, що грамів тих замало.

У інший час не сталося би дива,

(Мізки людини – це таємні хащі),

Лигнули ми іще по пару пива,

Бо мужики, як кажуть – роботящі.

Десь о дев’ятій відібрало пам’ять,

Якесь ошмаття тільки вирина...,

Як голова нічого вже не тямить

То можна ще хильнути і вина.

Коли тіла від алкоголю кволі –

Народжує ілюзія дурницю.

А свідки кажуть, що ганяли голі,

Та на «живця» ловили – молодицю.

Вели себе «культурно», наче свині,

На цьому нас патрульний і «загріб».

Сиджу тепер і думаю: від нині,

Не питимемо аж п'ятнадцять діб!

                                                  12.10.17р.