Донечці

Вже платтячко мале (було на виріст!)

Волосся туго сплетене в косу.

Іду слідком, а бантів тихий шелест

Підкреслює цю неземну красу.

Як ніжно обіймають її руки

Щебече дзвінко: «Таточко люблю!»

Безсонні ночі – та хіба ж то муки?!

То тихий дзвін гірського кришталю!

                                              04.09.17р.