Борги осені

Аура осіннього дощу

Віяла розлогими шляхами.

Наберу собі у пригорщу –

Срібла, розрахуюся з боргами.

Цю краплинку людям за добро,

Ця для тих, що бережуть у серці…

Заховаю трохи у цебро,

А частину поверну веселці.

Бо вона так щиро дітлахам

Усмішку прищеплює на губи.

А оцю частину – ворогам.

Що моєї не дождуться згуби.

                                        19.09.17р.