Моя молитва лине в небеса,
Щодня я гомоню її й щоночі.
Закрила ненька свої ніжні
очі.
Не стало мами. Котиться сльоза.
Пішла собі у інший небокрай.
Тепер вона у крику
журавлинім,
У вітрі, що гуляє по долині…
Я знаю, мамо, що Ти там – де рай.
Щоденно шлю молитву небесам.
І сумно так, але потрібно
жити,
Я батько! І ростуть у мене
діти.
Малеча свято вірить в чудеса.
На Миколая, чи коли жнива,
Було колись, і я чекав на
чудо.
Та знав, що неодмінно воно
буде
Допоки мама на землі жива.
08.05.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар