Жук
«Ану візьми мене до рук.
Ага! Я так і знав. Боїшся»! –
погрозливо травневий жук
випростував маленькі крильця.
А я від жаху, аж закляк
така небачена почвара,
тікати треба та однак,
наздожене страшна примара.
Коли з бідою сам на сам
робити що скажу вам прямо:
молитись треба небесам
й горланити щосили – мамо!
16.05.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар