Навіяне ніччю
Світ біліше снігу чи навпаки?
Але хіба у тому річ?
Вітер струшує спізнілі думки.
Отак до нас приходить ніч.
Бачиш прямує вона навпрошки,
іде крізь дім і через сад…
Хмари на небі немов фартушки,
а поміж ними – зорепад.
Дивні створіння я бачу в імлі,
рухається нічний вертеп.
Чесно? Усі ми гості на землі.
І тільки серце: геп-геп-геп…
23.04.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар