Світанкове
Ще ніч гуляла на задвірках
і зорі глипали у сад,
на протягу скрипіла хвіртка
свої пісні, на свій же лад,
а вже зоря над небокраєм
все більше набиралась сил,
багряним зарево-розмаєм
ген підпаливши небосхил.
І я дивився на схід сонця
через росинки кришталю
що вниз плили по оболонці…
Світанку, я тебе люблю.
22.01.23р.
Немає коментарів:
Дописати коментар