Час жоржин
Каштани наїжачились на вітер,
тремтять у росах досвіту жоржини…
Тобі пора, стрімкоминуле літо,
бреди собі тихенько по стежині,
не оглядайся, лиха б не назвати,
усе минає, ось і ти проходиш,
і вересня летять вітри крилаті
й зоря похолоднішала на сході,
нам день дарує усе менше світла,
і дощ малюнки на асфальті витер…
А ще жоржина у саду розквітла
й каштани наїжачились на вітер.
27.07.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар