Млість

Млість

Полетіти б до вирію, мила,

і забути про біди свої

та зламав ураган мої крила

ще й надії втопив у воді.

Десь на березі Мертвого моря

спочиває розбита душа.

Ти для чого, скажи мені мойро,

четвертуєш мене без ножа.

Не жалій моє зморене тіло.

Хочеш пий до останнього кров…

Відчуваю, уже відтремтіла

моя перша й остання любов.

17.07.22р.

Ех! Ризикну вляпатись у риму – кров–любов!