Дощиком дрібненьким здивувала осінь,
Вранішнім туманом, жовтим листям клена,
Шовком павутинки, що тремтить між сосен,
Вишитим у річці лісу гобеленом.
Зимонька вдягала ніжно-білі шати
І покрила річку та озе́ра льодом.
Саме час підходить рік новий стрічати,
Славно щедрувати, освятити воду.
У купелі першій покупайся, весно,
Зігрівай, Ярило, до сівби опілля
Хай розквітне поле і земля воскресне,
Урожаї вродять доні на весілля.
Червоніє літо вишнями рясними,
І дощу радіє в небі громовиця,
Як мала дитина я радію з ними.
Та невдовзі осінь чарівна насниться…
14.05.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар